З палуби корабля чути небагато, але під поверхнею його робота звучить зовсім інакше. Шум двигунів і гвинтів ускладнює морським тваринам спілкування, орієнтацію та пошук їжі. Європейський проєкт LOWNOISER хоче зменшити його, не відбираючи в суден ефективності. Дослідники зустрілися в Катанії, готують вимірювання на норвезькому судні й слухають море через оптичне волокно – а наприкінці ти можеш перевірити, наскільки уважно прислухаєшся до світу навколо.
Морський транспорт вважають енергоефективним способом перевезення людей і вантажів. Проте в нього є сторона, якої пасажир, що стоїть біля поручнів, зазвичай не помічає. Працюючі судна створюють підводний шум, і цей шум порушує морські екосистеми. Тваринам, які живуть у морі, стає важче спілкуватися між собою, орієнтуватися й шукати їжу. Це проблема, яку не видно з поверхні, але вона стосується життя, що триває під нею.
Саме цим займається проєкт LOWNOISER, який фінансує ЄС. Його повна назва – LOWering underwater NOISE Radiation from waterborne transport – ясно говорить, про що йдеться: зменшити шум, який водний транспорт випромінює під поверхню. Проєкт розпочався в січні 2025 року, а його завдання – допомогти морській галузі скоротити такий вид забруднення.
У березні 2026 року партнери з усієї Європи зібралися в італійській Катанії. Дводенні загальні збори прийняв італійський партнер проєкту – Національний інститут ядерної фізики, а точніше його Національні лабораторії Півдня. Консорціум підбив підсумки досягнутого, обмінявся знаннями та спланував наступні кроки.
Перший день був присвячений огляду роботи. Партнери представили новини щодо підходів до моделювання, експериментальних методів і масштабних демонстрацій. Усе це має допомогти зрозуміти, звідки береться шум суден і як він впливає на морське середовище.
Судно – це не одне джерело звуку, а ціла їх сукупність. Консорціум LOWNOISER уважно вивчає кілька ключових механізмів:
Для їх дослідження команда використовує аналітичні моделі, симуляції та вимірювання. Отримані результати мають слугувати для розроблення тихіших конструкцій суден, рішень для дообладнання суден, які вже в морі, та експлуатаційних стратегій.
Тут є важливе застереження: зменшення шуму не повинно відбуватися коштом ефективності та продуктивності суден. Саме тому проєкт обрав цілісний підхід. Він поєднує інструменти моделювання, експериментальні дослідження, демонстрації в повному масштабі та екологічний аналіз. Отже, ідею можна перевірити в розрахунках, у лабораторії і, нарешті, на справжньому судні.
Емілі Доржевіль (Emilie Dorgeville) з Maritime CleanTech підкреслює, що команда працює з партнерами з усього ланцюга – від передових методів моделювання й вимірювання до лабораторних експериментів і практичних демонстрацій. Як вона пояснює, «об’єднання цих знань дає змогу не лише краще зрозуміти підводний шум суден, а й розробити практичні рішення та надати орієнтири для майбутніх регуляцій».
Для студентів це добра ілюстрація того, як сьогодні виглядає робота над технічною проблемою. Моделювання, експерименти, випробування в повному масштабі та екологічний аналіз сходяться в одному консорціумі, а зустріч приймав інститут ядерної фізики. Шум суден виявляється темою, де водночас стають у пригоді знання з багатьох галузей.
Норвезька компанія Havila Voyages долучилася до проєкту як асоційований партнер. Її судно MS Havila Capella курсує вздовж норвезького узбережжя між Бергеном і Кіркенесом. Судно мають оснастити передовими датчиками та гідрофонами, які вимірюватимуть шум і вібрації під водою. Це дасть дослідникам дані зі справжніх рейсів, а не лише з лабораторій і симуляцій.
Маріанне Воген Лангеланн (Marianne Vågen Langeland), операційна директорка Havila Voyages, пояснює мотивацію судновласника. «Майбутнє морського транспорту має ґрунтуватися на повазі до океанів, якими ми пливемо, і до прибережних громад, яким ми служимо», – каже вона. І додає: «Приєднуючись до проєкту LOWNOISER і надаючи наше судно Havila Capella для випробувань у повному масштабі, ми хочемо сприяти розвитку суднобудівної галузі, яка буде не лише чистішою, а й тихішою для морського життя».
Важливим пунктом зустрічі став візит до станції Капо-Пассеро в Середземному морі, яку використовують для моніторингу глибин. Там партнери побачили систему Distributed Acoustic Sensing, скорочено DAS. Вона використовує підводні волоконно-оптичні кабелі, щоб слухати звуки під водою.
Технологія перетворює кабель на тисячі віртуальних акустичних датчиків. Це дає змогу виявляти підводні вібрації в реальному часі та на великих відстанях. Для команди LOWNOISER це ефективний спосіб стежити за шумом, який створюють судна: замість одного вимірювального приладу довгий кабель працює як щільна мережа датчиків.
Результати досліджень мають стати основою для майбутніх галузевих настанов і регуляторних рамок. Тому робота консорціуму не закінчується самими вимірюваннями. Вона може вплинути на те, як судна проєктують, модернізують і експлуатують, а зрештою – на те, скільки шуму потрапляє в море.
Підводний шум – менш помітна сторона судноплавства, що ускладнює морським тваринам спілкування, орієнтацію та пошук їжі. Проєкт LOWNOISER вивчає його джерела – від вібрацій механізмів до кавітації гвинта – і поєднує моделі, експерименти, вимірювання на справжньому судні та прослуховування через оптичне волокно. Мета ясна: судна мають стати тихішими без втрати ефективності, а зібрані знання – допомогти сформувати майбутні регуляції.
5 запитань · одна хвилина
English
Čeština
Deutsch
Español
Français
Magyar
Italiano
Polski
Português
Русский
Slovenčina
Türkçe
Українська
العربية
中文