
Річки й торфовища можна повернути природі, причому не лише на окремих ділянках, а у великому масштабі. Європейський проєкт MERLIN перевірив це на 18 об’єктах, від німецької річки Емшер до осушених торфовищ у Фінляндії. Проте найцікавіше відкриття стосується не екскаваторів і не технічних креслень, а людей: успіх частіше залежить від того, як порозумілися між собою органи влади, компанії, організації та науковці з різних галузей. А наприкінці ти можеш перевірити, як би тобі велося в такій команді.
Втрата біорізноманіття, зміна клімату та проблеми водної безпеки зазвичай опиняються в різних шухлядах. Команда проєкту MERLIN, що фінансувався ЄС, вирішила з’ясувати, чи можна впоратися з ними водночас. Ідею було легко описати й важко втілити: відновити прісноводні екосистеми, тобто річки, водно-болотні угіддя й торфовища, до природного стану у великому масштабі.
Проєкт тривав понад чотири роки, а його загальна вартість перевищила 22 мільйони євро, більшу частину яких покрив ЄС. Координував його Себастьян Бірк (Sebastian Birk) з Університету Дуйсбург-Ессен у Німеччині.
MERLIN об’єднав 47 партнерів. Разом вони здійснили й оцінили заходи з відновлення на 18 демонстраційних об’єктах у різних частинах Європи. Сам склад команди був цікавим, адже до неї входили не лише природознавці. Серед них були:
До цього додалася співпраця з практиками, органами влади, неурядовими організаціями та бізнесом. Координатор наголошує, що саме це поєднання стало ключовим. «Поєднання наукової експертизи з практичним досвідом тих, хто планує й проводить відновлення, дозволило MERLIN розробити рішення, які є науково обґрунтованими, спираються на реальний досвід і безпосередньо корисні для політики та практики», — каже Себастьян Бірк.
Один із прикладів — німецька річка Емшер (Emscher). Ділянки її русла перетворили на функціонувальні екосистеми. Наслідки проявляються одразу в кількох сферах: ризик повеней знизився, якість води покращилась, а місцеві жителі отримали вищу якість життя. Це гарний доказ того, що природа й інтереси людей не мусять стояти по різні боки.
Робота в Комппасуо (Komppasuo) у Фінляндії виглядала зовсім інакше. Там зосередилися на осушених торфовищах, де відновили природний рівень води. Завдяки цьому торфовищні місця існування почали відновлюватися, а біорізноманіття зросло. Є й кліматичний вимір: деградовані торфові ґрунти виділяють парникові гази, а повторне зволоження допомогло зменшити ці викиди.
Дослідники не обмежилися спостереженням за природою. Вони відстежували біорізноманіття, те, як функціонують екосистеми, і які послуги вони надають, а водночас проводили економічні аналізи, аналізи політики й управління. «Такий інтегрований підхід дозволив MERLIN оцінити не лише те, чи працює відновлення з екологічного погляду, а й те, як його можна ефективно здійснювати, сталим чином фінансувати та поширювати по всій Європі», — пояснює координатор.
Відновлення екосистем коштує грошей, тому команда шукала способи урізноманітнити фінансування. Під пильну увагу потрапили інструменти, які можна застосувати вже зараз: зелені облігації, змішане фінансування й плата за екосистемні послуги.
Проєкт також створив Zero Risk Nature Acceleration Programme. Вона пропонує менторство, пристосоване до конкретного задуму, допомогу в розробці бізнес-моделі та співпрацю з експертами з фінансів. Мета — підготувати ідеї відновлення так, щоб вони були готові до інвестування. Команда також визначила умови, які треба виконати, щоб залучити інвесторів. Водночас вона визнає, що приватні гроші в цій сфері ще на ранньому етапі: це перспективно, але шлях ще недостатньо втоптаний.
Загалом у Європі здійснили 42 заходи з відновлення прісноводних екосистем. Найважливіший висновок може здивувати: успіх відновлення залежить менше від технічного проєкту й більше від контексту управління, тобто від того, хто ухвалює рішення і як вони співпрацюють. «Це підтвердило, наскільки важливо розглядати відновлення екосистем не просто як втручання в довкілля, а як довготривалу суспільну справу, що потребує співпраці між секторами та дисциплінами», — зауважує Бірк.
Результати MERLIN також потрапили в дискусію навколо Регламенту ЄС про відновлення природи. Проєкт надав науково обґрунтовані рекомендації, покликані допомогти ширше впроваджувати такі рішення на практиці.
MERLIN показав, що повернення природи річкам і торфовищам водночас приносить користь дикій природі, клімату та місцевим жителям. «MERLIN показав, що відновлення у великому масштабі є і здійсненним, і корисним, а водночас висвітлив проблеми управління, фінансування та впровадження, які ще потрібно розв’язати. У цьому сенсі проєкт заклав важливі основи для наступного покоління відновлення прісноводних екосистем у всій Європі», — підсумовує Себастьян Бірк. Висновок для майбутніх фахівців очевидний: самих лише технічних знань недостатньо, так само необхідна здатність працювати з людьми з абсолютно інших галузей.
5 запитань · одна хвилина