
Поганий день, незавершені справи, напруга у стосунках — і рука сама тягнеться до телефона. Здається очевидним, що ми тікаємо в інтернет від стресу й поганого настрою. Дослідники з Університету Дуйсбурга-Ессена перевірили це, два тижні спостерігаючи за 900 дорослими. Результат дивує: найчастіше змушує нас і далі гортати стрічку, грати та купувати не стрес, а звичайна щоденна спокуса — а наприкінці ти можеш перевірити, наскільки сильно тебе тягне екран.
Питання звучить просто, але відповідь далеко не очевидна. Люди проводять в інтернеті забагато часу, бо почуваються пригніченими й виснаженими стресом? Чи навпаки: забагато годин перед екраном псують їм настрій і ускладнюють виконання обов’язків на роботі, в університеті чи у стосунках?
Команда з Університету Дуйсбурга-Ессена (Німеччина) вирішила придивитися до цього уважніше. Андреас Оелькер (Andreas Oelker), докторант і співавтор дослідження, описує механізм, який багатьом буде знайомий: «Схоже, що в нас порочне коло».
За словами Оелькера, усе починається невинно. «Коли в тебе поганий настрій, ти намагаєшся покращити його за допомогою інтернету, але це не дуже допомагає». Оскільки це не допомагає, ми знову беремося за телефон. «Тож ти користуєшся ним дедалі більше й більше», — додає дослідник.
Це звучить як готове пояснення: стрес і поганий настрій підживлюють гортання стрічки. Проте дослідження показало, що головний винуватець — деінде.
Упродовж 14 днів поспіль дослідники спостерігали за 900 учасниками віком від 18 до 65 років. Вони хотіли з’ясувати, що саме в певну мить спонукає людину зайти в соціальні мережі, запустити онлайн-гру чи купувати в інтернеті. Результати опубліковано в науковому журналі PLOS One.
Найважливіший висновок: головний чинник, що штовхає людей в інтернет, — це щоденна, миттєва спокуса, а не стрес чи настрій. Лише бажання зайти в мережу вдвічі підвищувало ймовірність, що людина справді це зробить.
Далі приходить винагорода. Перебування онлайн супроводжувалося відчуттям задоволення й полегшення, що своєю чергою спонукало людей повторювати те саме. Так формується звичка, яку важко зламати одним рішенням.
Дослідники також перевірили, що відбувається з рештою життя. Виявилося, що зв’язок між спокусою та занедбанням інших обов’язків був найсильнішим у людей з найглибше вкоріненими інтернет-звичками. Чим глибше вкорінилася звичка, тим легше коротка мить перед екраном перетворюється на відкладені справи.
Чи означає це, що стрес узагалі не впливає? Не зовсім. У всій групі він лише незначно впливав на екранний час. Проте в людей із тяжкими звичками картина була іншою: стресові дні означали сильнішу спокусу й глибше занедбання. Іншими словами, для тих, хто вже має серйозну проблему, стрес підливає масла у вогонь.
Автори рішуче наголошують, що не кожне користування інтернетом шкідливе. Проблеми починаються, коли воно стає надмірним або проблемним, а це стосується лише невеликої частки користувачів.
Зільке М. Мюллер (Silke M. Müller), ще одна співавторка дослідження, вказує на баланс: головне — тим часом не занедбувати інші важливі сфери життя. Це стосується як щоденних обов’язків, так і того, що підтримує здоров’я, наприклад:
Висновки дослідників мають практичне значення. Якщо головний рушій — спокуса, а не стрес, то лікування та профілактика мають зосереджуватися на контролі самого потягу зайти в мережу, а не лише на зниженні стресу чи покращенні настрою. Оелькер зазначає, що допомога людям у розпізнаванні моментів спокуси може виявитися ефективнішою, ніж зосередженість лише на емоціях.
Автори також наголошують, що здоровіші способи долати труднощі працюють краще, ніж тікати до соцмереж чи ігор. А відхід від екранів може допомогти нам знову повернутися до того, що приносить справжнє щастя.
Ми любимо пояснювати години в мережі стресом і поганим настроєм, але дослідження в Дуйсбурзі-Ессені показує, що найчастіше йдеться про щось простіше: миттєву спокусу та приємне полегшення, яке змушує нас це повторювати. Стрес важить передусім для людей, які вже залежні. Для всіх інших найважливіше — помітити мить, коли рука тягнеться до телефона, і подбати, щоб екран не витіснив рух, свіже повітря та людей.
5 запитань · одна хвилина